Уже стало доброю традицією проводити Тиждень рідної мови у нашому НВК, присвяченому Міжнародному дню рідної мови. Цьогоріч святкування розпочалося з інформаційного заняття, на якому учні дізналися про історію виникнення свята. Зоряна  Ігорівна ознайомила учнів із планом заходів на весь тиждень.                                                            

    У рамках Тижня мови був проведений мовознавчий турнір «Рідна мова – невичерпне джерело» (7 клас) . У найрізноманітніших конкурсах – "Розминка", "Закінчити прислів'я", " Хто знає?", " Прикметники стають в рядок", " Вгадай слово", конкурс капітанів і інші – учні проявляли активність, ґрунтовно висловлювали свої думки. На завершення заходу школярі – команди "Граматика" і "Морфологія" – ласували цукерками та смаколиками.

    Наступний вид роботи – мовознавча інтелектуальна гра "Мово українська, мово солов'їна" (8 клас), у якій учні продемонстрували власну ерудованість, креативність та чуттєвість до найтонших відтінків українського слова. Переступаючи сходинки конкурсу одна за одною, школярі упевнено долали перешкоди, що траплялися на їхньому шляху. Нагородою для учнів стали солодощі, які покращили усім настрій та ознаменували приємне завершення конкурсу.

   Учні 1 – 4 класів малювали ілюстрації , а 6 – 10 класів – виготовляли стіннівки, присвячені рідній мові, також писали творчі роботи.  Десятикласники   провели акцію «Вивчи вислів про мову».

    Завершився предметний тиждень виховним заходом «Рідна мова – серця мого подих». Ведучі зворушливо прочитали  «Молитву до мови» Катерини Мотрич,  із уст читців-декламаторів линули  поезії, з непідкупною щирістю та любов’ю прозвучав діалог матері та дочки «Як би тобі, доню» (інсценізація вірша), лунали задушевні пісні про мову, Україну…Яскравою  окрасою свята стали  українські танці у виконанні учнів 7 – 9 класів.

      Доповненням до заходу була виставка літератури , яку підготувала Замківська М.М.

  Учителем української мови і літератури Лісовою З.І. були підведені підсумки предметного тижня  «Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвість царі, володарі…  на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки… все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. То ж хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова!»

Учитель – філолог

Лісова З.І.