Щороку  українці  із нетерпінням чекають світлих березневих  днів. Адже перший місяць весни приносить багато чудових свят. Одне  із них – відзначення  Шевченківських днів. У Ремезівцівському  НВК святкування  пройшли під гаслом «Шана Кобзареві». Цьогоріч відзначаємо 202 річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Вшановуємо 155 річницю від дня смерті  Апостола  правди і свободи, нескореного борця  за волю України.
   Розпочала урочистий  захід  Лісова З.І.,ознайомивши  учнів  із цікавими фрагментами біографії. Доповненням  до розповіді були презентація та відеофільм «Тарас Шевченко. Заповіт». Переглядаючи фільм, усіх присутніх до глибини душі зворушив пророчий батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...».  Продовжили свято ведучі заходу дев’ятикласники: Лісова З., Григорович В., Гайдар Ю., Ониськів О., Бандура Н., Ружицька С.        « Сьогодні в буремний, неспокійний вік, можливо, як ніколи, потрібні сила духу Шевченка, його незламна віра в те, що буде правда між людьми, потрібно його віще слово».  Торкнулися серцем Шевченківських творів. Задушевно линули поезії  із уст декламаторів : Ваврикович Л. (5 клас),  Мурзи Н., Гулая  А., Смереки У. (7 клас), Рапи Н. (8 клас), Гевко О., Гевко З. (11 клас). Зворушливо лунала  мелодія веселої пісні «Тече вода з-під явора». Шанувальники  Шевченкового слова мали можливість оглянути виставку творів, організовану бібліотекарем Замківською М.М.
  Продовжила святкування бібліотечна година, проведена сільським бібліотекарем Гарасимишин О.М. Надзвичайно захоплююче п’ятикласники  слухали розповідь Олександри Михайлівни про дитинство і родину Тараса Шевченка. Кожен школяр мав із собою настільну книгу – «Кобзар»; читали улюблені поезії, пригадували  фрагменти із прослуханого, давали відповіді на питання бібліотекаря. Завершилася бібліотечна година лірично і задушевно: звучали пісні на слова Шевченка – «Така її доля», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати».
 Завдяки старанням учителів – філологів (Лісової З.І., Гонтар Л.І., Чіпак Н.Я.) та бібліотекарів (Замківської  М.М., Гарасимишин О.М.)  Шевченківські дні у нашій школі пройшли насичено і творчо.  
Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Т. Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна і народ український, який пам’ятає  його заповітні слова:
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Нехай у ваших серцях завжди живе велич українського генія Тараса Шевченка, українська мова, звучить рідна пісня.

Лісова З.І.