Священна праця вчителя – щоденна
Ви прийміть у цей день нашу шану довічну.
Щиру вдячність дітей і любов безкінечну.
Щоб ніколи для нас не старіли душею,
Хай же вам повсякчас щастя світить зорею.
    У народі кажуть, що письменник живе у своїх творах, скульптор – у створених ним шедеврах, а вчитель – живе у думках і справах своїх учнів. Тому кожна людина з почуттям великої вдячності згадує свою школу і рідних  учителів, усе своє життя, адже у кожному прожитому дні у школі було щось неповторне, незабутнє, таке, що залишиться на все життя.
    Учитель – це не звання, а велике покликання. День їхнього свята припадає на першу неділю жовтня, як символ того, що саме педагоги дають кожному учневі перші знання про життя. 
    Тому цього дня учні 11 класу зробили своїм наставникам справжнє торжество. Сьогодні вони стали складовою частиною великого педагогічного колективу і спробували цю мізерну лепту нелегкої вчительської долі. Уроки були цікавими та зрозумілими, адже одинадцятикласники «виклалися на повну», щоби донести знання до підростаючого покоління. Однак день видався дуже насиченим, тому наші «молоді педагоги» втомлені, але щасливі, твердо запевнили кожного: «Бути вчителем – це важка праця». Можливо, хтось і не погодиться з таким твердженням. Проте по-справжньому це зрозуміє лиш той, хто хоча б раз спробував навчити інших. 
    Та день ще не завершився. Час привітати наших любих наставників, учителів, педагогів. Учні - одинадцятикласники та їхній класний керівник Лісова З. І. зробили все для того, аби свято справді вдалося. Захід розпочався теплими словами привітань, роздумами про життя, покликання та невтомну працю вчителя. Ведучими дійства були Лісова З., Смерека Б., Григорович В. та Смерека Н., розважав публіку своїми дотепними жартами Леськів Н. Також учні влучно підібрали і майстерно зіграли сучасну сценку «Учитель горить на роботі» (Гайдар Ю., Лісова З.). Рядки вдячності всім педагогам та вчителям-предметникам  прозвучали з уст Смереки Ю., Зарічної  М. та Романіва І. . Гайдар Ю., Григорів І. та Бандура Н. своїми проникними словами зробили єдиний висновок: «Учитель – та людина, яка повинна уміти все». Теплі осінні побажання подарували для своїх наставників Смерека Н. та Лісова З. А пісні-спогади одинадцятикласників, які підготувала вчитель музичного мистецтва КурпітаМ. П., були настільки чуттєвими, що змогли викликати сльози на очах наших любих учителів. Потім кожен  підійшов з трояндою до свого наставника та подякував йому за довгі шкільні роки, проведені разом. 
  На завершення директор Ремезівцівського НВК Кіт Г. М. висловила подяку усім учням 11 класу та їхньому класному керівнику за таке незабутнє та вражаюче свято. 
    Ось і завершився ще один день. Сподіваємось, що він залишить свій відбиток у історії рідної школи і що ми, одинадцятикласники, станемо справжнім прикладом для молодших учнів. Але не слід розчаровуватися. Свято вдалося. І пам’ятати про нього ми будемо завжди, коли дивитимемось на ці фотографії та милі посмішки.

Зореслава Лісова,
президент учнівського самоврядування