РІЗДВО – одне із найвеличніших щорічних дійств, яке впродовж усієї історії України займає чи не найпочесніше місце у святковому пантеоні наших предків та урочисто відзначається до сьогодні. Це час, коли відчиняються найскладніші замки, найнедоступніші щілини, – й усіма клітинами намагаємося зачерпнути світла і тепла Новонародженого у яслах, коли забуваються усі образи і зникає злість, а усвідомлюється мить чудесного воплочення і таїна блаженства.
Протягом різдвяного періоду детальніше пригадуються усі провини й робляться спроби їх виправити, чи змінитися внутрішньо, по-дитячому невинно і щиро. І після усіх намагань врешті підсумовуєш здобутки, що видаються напрочуд вражаючими.
З нагоди завершення різдвяного періоду у рамках співпраці між парафіями святого Димитрія Солунського с. Ремезівці та Жінок Мироносиць с. Вороняки відбулися різдвяні зустрічі: 9 лютого, 12 лютого, 15 лютого, на яких виступали жителі с. Вороняки та с Ремезівці , студенти Тернопільської Вищої Духовної семінарії імені Йосипа Сліпого, поет, композитор, співак Теодор Курурудза. Заходи відбувалися з ініціативи священиків о. Олега Пігія та о. Михайла Смолінського. Гостей пригощали українськими пампушками, яблуками, горішками, цукерками та узваром.
Гумористичне новорічне дійство "Маланка”, яке представили студенти Тернопільської Вищої Духовної семінарії імені Йосипа Сліпого, подарувало присутнім особливу радість. Семінаристи полонили серця глядачів оригінальним стилем виконання колядок та своєю артистичністю.
Молодь парафії УГКЦ Жінок Мироносиць показали різдвяний вертеп, а молодіжний хор, під керівництвом Наталії Пасічник зачарував присутніх своїм співом.
Юні артисти спільноти святого Димитрія подарувала глядачам театралізоване дійство «Святий вечір». На сцені відображалися історичні події «Сумного святого вечора 1946 року», відбулася постановка Різдвяного вертепу з часів підпілля УГКЦ «Вифлеємська ніч», завітали до всіх присутніх Маланка та дівчата-щедрівниці, передано всі етапи Різдвяного циклу – від Різдва до Йордану. І знову зі сцени линули віншівки, щедрівки, коляда. Продовжив святкове дійство церковний хор, під керівництвом Ірини Жеграй.
«На цьому торжестві ми стали ближчими та ріднішими один для одного, – каже о. Олег, – адже Різдво – це родинне свято. Захід видався дійсно на славу Божу, ним ми хотіли наблизити до молоді наші українські традиції та спів».
На завершення, о. Олег та о. Михайло, подякували за організацію і проведення свят, зазначаючи, що «коляда – є також виявом віри і молитви». Священики закликали присутніх «укріплювати свою віру через молитву, участь у Божественній Літургії.
Прощання з колядою завершилося частуванням та веселими забавами, що створило атмосферу великої християнської родини.
|
