Ось і підійшло до завершення тепле літо, яке було таким довгоочікуваним не лише для учнів, але й для вчителів та працівників школи. Усі хотіли відпочити від важкого та клопіткого навчального року. Для когось це літо було веселим та цікавим, а комусь воно принесло біль та смуток. Але, все одно, ніщо не буває вічним, тому, на жаль, канікули пролетіли, мов одна мить. Напевно, ще не всі підготувалися до нового навчального процесу, але час не ставить зайвих запитань, а йде вперед, не оглядаючись. 
    І ось розпочався навчальний рік. І хоч як нам важко попрощатися з теплим літечком, ми вже сумуємо за рідною школою, за улюбленими вчителями, за найкращими однокласниками та друзями. Тому 1 вересня  вже традиційно ми вирушаємо на День Знань. Для когось це свято вже є черговим у шкільному житті, для маленьких першокласників воно відбувається вперше, а для наших одинадцятикласників це вже останній першовересневий дзвінок у їхньому житті. На шкільній лінійці ми можемо почути теплі слова привітань, мудрі та добрі поради. 
    І ось знову дзвонить перший дзвінок, а це означає, що учням школи вже час йти на свій перший урок. Усі весело чимчикують до класу, щоб ще раз поглянути на рідні стіни і поринути у навчальний процес. 
    Розпочався перший урок «Від проголошення Незалежності до нової  України» у 10 класі , на якому ми перегорнули сторінки трагічної історії , поринули у відчуття патріотизму та відповідальності за рідну Україну. Саме завдяки класному керівнику Зоряні Ігорівні Лісовій кожен зміг пройти той шлях, яким наша Батьківщина крокувала від проголошення Незалежності аж дотепер. У сі без винятку учні, дійсно, і неодноразово відчули гордість за те, що народилися і виросли на такій гостинній, родючій, Богом благословенній землі. 
    На нашому уроці ми,  як справжні українці, виконали національний гімн «Ще не вмерла Україна», яким довели кожному, що наша держава і український народ були, є і повік будуть. Спочатку  переглянули відеоролик «Презентація до 25-ої річниці незалежності України», у якому проглянули історичні факти та цікаві відомості про рідний край. А далі розпочали знайомство з усним журналом. Перша сторінка «Наш гімн – пісня мужніх». Під час перегляду цієї сторінки ми прослухали пісню на слова Івана Франка «Не пора, не пора!», адже цього року відбувається святкування 160-ої річниці від дня народження та 100-ої від дня смерті відомого українського письменника, поета, публіциста. Знайомство зі сторінкою другою «Незалежність – назавжди!»  розпочали з уявної мандрівки історією і ще раз дізналися про те, якою дорогою ціною нам дісталася  омріяна воля. Кожен учень поринув у часи 1991 року, коли 24 серпня конституційною більшістю голосів народних депутатів був проголошений Акт про незалежність України і вона стала самостійною державою. Із тернистого та болючого минулого у третій сторінці «Ми – свідки історії України» Зоряна Ігорівна розповіла про теперішні часи, які мало чим відрізняються від того, що було 25 років тому. Ми разом із класним керівником згадали героїв нашого часу – Небесну Сотню та вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання, проглянули відеофрагмент  пісні «Пливе кача». Наступна сторінка журналу має назву «Нам є чим пишатися!». Кожен із нас ще раз підтвердив те, що Україна – це багата та щедра країна, де живуть щирі та гостинні люди. Вона має плодоносні ниви, велику кількість чорнозему і є одним з головних експортерів зерна; саме у Карпатах знаходиться географічний центр Європи і можна побачити гру на найдовшому інструменті у світі – трембіті; великому Кобзареві нашого народу Тарасу Шевченку встановили рекордну кількість пам’ятників після Будди по всьому світі і разом їх налічується 1200. Тому кожен має чим пишатися за нашу Батьківщину. Так, як справжні патріоти і діти рідної землі, ми перегорнули ще одну і вже останню сторінку усного журналу «Я люблю тебе, Україно!», де підсумували та перевірили свої знання цікавою вікториною. Завершуючи урок, узагальнили ще раз те, чого нового почерпнули для себе, відповідаючи на запитання: «Я дізнався… Я навчився…», а також проводили короткі роздуми  «Що означає для мене бути українцем або українкою?».
    На нашому уроці були присутні поважні гості. Серед них всечесніший            о.Богдан Януш, директор школи Галина Михайлівна Кіт, молодий учитель хімії Ковалик Ірина Григорівна, а також батьки десятикласників, зокрема Смерека Ірина Василівна, Смерека Оксана Ярославівна, Смерека Леся Олегівна, Бандура Надія Михайлівна. Кожен із них висловив свою думку щодо теми уроку, поділився досвідом, дав підростаючому поколінню необхідні настанови та подякував класному керівнику Зоряні Ігорівні Лісовій за такий насичений урок.
    «25 років для країни – це дуже мало, але для народу – це вже багато», – так сказав о. Богдан. Я повністю погоджуюсь із таким твердженням, адже наша Україна – це молода європейська країна, якій потрібно ще дуже довго жити. Ми не повинні боятися нікого. Ніхто не зможе вкрасти в нас волі, бо українці – незалежні. Ворог ніколи не зможе стати між заходом і сходом і розділити нашу державу, бо Україна – єдина країна. А найголовнішим є те, що з нами правда, а значить Бог.

Зореслава Лісова 
учениця 10 класу