Я по світу іду в вишиванці
Аж дивуються ген журавлі,
Хай встрічають в веселій багрянці –
Україна іде по землі…
Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, усю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Це не лише витвір мистецтва, а й наш оберіг. Бо закодована одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води. І захищає така сорочка, й сили додає, й кохання береже…
Всесвітній День вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. У цей день кожен охочий долучається до свята, одягнувши вишиванку.
З нагоди важливої події у Ремезівцівському ЗЗСО відбувся виховний захід "А над світом українська вишивка цвіте". Вступним словом привітала усіх присутніх модератор дійства – учитель української мови та літератури – Лісова Зоряна Ігорівна. Торжество представило не лише учнівські таланти у декламуванні, художньому читанні, музично-танцювальному мистецтві, а й продемонструвало орнаментальне багатство українських вишиванок. Чудовим доповненням до заходу стали презентації-цікавинки, котрі розкрили учасникам та глядачам дійства історію виникнення свята.
Українська вишиванка – наш національний ідентифікатор, символ рідної землі, який потрібно шанувати та любити.
Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці,
Бо це наш скарб і я горджуся ним.
Лісова З. І.,
учитель-філолог
|